Головна » 2015 » Вересень » 8 » Київ: Бієнале сучасного мистецтва "Київська школа"
19:54
Київ: Бієнале сучасного мистецтва "Київська школа"

8 вересня, офіційно стартує бієнале сучасного мистецтва "Київська школа" (The School of Kyiv), яка вже встигла стати однією з найочікуваніших культурних подій цієї осені.

Історія підготовки цього проекту не менш цікава, ніж програма та список учасників. Від початку організатором та основною локацією бієнале мав виступити "Мистецький Арсенал", де влітку 2012 року відбулася перша київська бієнале за кураторства британця Девіда Елліотта.

Але у квітні цього року директорка "Мистецького Арсеналу" Наталія Заболотна оголосила про скасування проекту "у зв’язку з війною та складнощами у фінансуванні". За її словами, спроби домовитись з кураторами бієнале Ґеорґом Шоллхамером та Хедвіґ Заксенхубер виявилися невдалими.

Шоллхамер та Заксенхубер  продемонстрували неабияку хоробрість, вирішивши довести справу до кінця. Невдовзі по заяві Заболотної вони оголосили, що бієнале все ж відбудеться. Він матиме назву  "Київська школа", а його співорганізатором з українського боку виступить Центр Візуальної  Культури.

У червні команда бієнале оголосила, що проект складається з шести тематичних "шкіл". Кожна з них підніматиме важливі питання, пов’язані з актуальною соціально-політичною ситуацією в Україні: "Школа викраденої Європи", "Школа образу і доказу", "Школа переміщених осіб", "Школа самотності", "Школа пейзажу" та "Школа реалізму".  

Загалом до проекту залучено понад сто художників, а також велика кількість фахівців із різних країн світу, що беруть участь у лекціях, дискусіях та інших подіях.

"Київська школа" - самоорганізований проект, який відображає час, у якому відбувається, - відзначає керівник Центру Візуальної Культури Василь Черепанин. –  Визначальною характеристикою бієнале, яка свідчить про особливий підхід, є те, що цей проект намагається реактивувати і описати ситуацію, де він власне відбувається.

Це спосіб пошуку певних інтелектуальних інструментів, які можуть запропонувати нові способи мислення. Ними обов’язково треба користуватися, і "Школа" цього вчить. Цей проект –  експеримент, і він найбільш репрезентативний з точки зору того, чим є Київ сьогодні".

Окрім Києва, проект відбудеться також у різних містах Європи: Празі, Софії, Братиславі, Відні, Карлсруе тощо.  Ці, як їх називають організатори, "іноземні департаменти бієнале" долучаться до проекту трохи пізніше: деякі події там розпочнуться у жовтні, ще частина – вже після завершення проекту у Києві. За словами Василя Черепанина, "бієнале не закінчується самою подією, вона триває у часі; власне подія – це тільки перші кроки, відправна точка".

13  must-visit від команди бієнале

Василь Черепанин та Леся Прокопенко з команди "Київської школи" спеціально для УП.Життя склали короткий перелік "must-visits". Це своєрідна мапа ключових подій в рамках кожної зі "шкіл" бієнале, які неодмінно слід відвідати протягом вересня та жовтня.

1. "Школа переміщених осіб"

У "Школі переміщених осіб" братимуть участь автори, що самі були переміщені зі своїх рідних країн через політичні причини. Іноземні митці взаємодіятимуть із українцями – це теж одне з завдань цієї "Школи".

Прикладом такої взаємодії є проект "Вільні конструкції" групи ZIP Group (Росія), що відбудеться за спільного кураторства Центру Візуальної Культури та фінсько-німецького кураторського колективу "Perpetuum Mobile". Художники збудують архітектурну форму на території волонтерського центру на вул. Фролівській, 9/11. Ця споруда має стати платформою для різноманітних концертів, виставок, лекцій, кінопоказів тощо.

Відкриття: 11 вересня. Адреса: м. Київ, вул. Фролівська, 9/11.

2. Бієнале в Академії мистецтв

"Школа реалізму" відзначиться виставкою "Роботи викладачів та студентів Академії 1930-1970-х рр.". Національна академія мистецтв (НАОМА) не лише приймає її, а і бере у ній безпосередню участь, організовуючи виставку з фондів в одному зі своїх приміщень.

Одночасно з відкриттям проекту у  НАОМА відбудеться презентація роботи "І я тракторист" Дана Акостьоеі, Флорина Бобу, Крістіни Давід, Лівії Панчу та перформанс Флорина Бобу, головний герой якого – червона двовимірна модель трактора, що лишається в кадрі протягом всього фільму.

Відкриття: 8 вересня о 15.00. Адреса: м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, 20.

3. Кадан в Історичному музеї

Не можна оминути роботу Нікіти Кадана "Одержимий може свідчити в суді" та зміни в постійній експозиції Національного історичного музею, що стали результатом співпраці художника з музейними фахівцями.

"Одержимий може свідчити у суді" є конструкцією з архівних стелажів, на яких об’єкти з колекції музею поєднані з роботами художника. Предмети з колекції відсилають до радянської історії зон теперішнього конфлікту: Криму та Донбасу, - розповідаючи про війну, яка триває.

Відкриття: 9 вересня о 17.00, НМІУ. Адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 2

4. Кентрідж і Петрицький

Робота "Я не я, кобила не моя" південно-африканського художника Вільяма Кентриджа поєднує тему повісті "Ніс" Гоголя, однойменну оперу Шостаковича і відому справу Ніколая Бухаріна. Художник звертається до естетики супрематизму і конструктивізму.

Захоплюючись авангардистською енергією змін 1920-30-х, він, водночас, досліджує "дії індивідуума перед обличчям невблаганного величезного соціального Іншого - держави, партії, історії або родини". Перейшовши через кентріджеву "карусель", в останній залі глядач вперше бачить рисунки Анатоля Петрицького. З колекції графіки Національного художнього музею обрали 12 портретів представників української творчої інтелігенції, створених художником між 1929 і 1931 роками.

Відкриття: 10 вересня о 10.00, НХМУ. Адреса: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 6

5. Яка Європа потрібна Україні?

Дискусія за участі Міхала Боні (Варшава), Василя Черепанина (Київ), Ребекки Хармс (Берлін) та Ярослава Грицака (Львів), модератор Іван Крастев (Відень/Софія), в рамках Школи викраденої Європи.

З моменту здобуття Україною незалежності у 1991 році, ЄС сприймався як протиставлення Росії, як політична модель, яку варто наслідувати, і кінцевий пункт призначення для посткомуністичного перехідного періоду. Помаранчева революція 2004 року та нещодавній Євромайдан продемонстрували зростаючі про-європейські прагнення українського суспільства, за які було сплачено високу ціну. Більше, ніж будь-коли раніше, українці сподіваються, що зовнішній тиск – у тому числі від ЄС – допоможе стримати корумпованість політичної еліти країни.

Але якої Європи прагне Україна? Потужний політично-військовий союз, християнська Європа, зосереджена на традиційних цінностях, неоліберальний клуб ринкових демократій, соціальна держава чи унікальний спосіб правління, що базується на таких принципах, як людська гідність, солідарность і терпимість? У той момент, коли в ЄС одна криза змінюється іншою, зараз саме час для залучення своєї політичної уяви і переосмислення Європи – як з України, так і для неї.

Дата проведення: 11 вересня, п’ятниця, 19:00. Адреса: Будинок одягу, пл. Львівська, 8.

6. Легенди Сошенка 33

Історично творчі майстерні Академії мистецтв на Сошенка, 33 через своє периферійне розташування були "зоною свободи" для художників, простором неформальної комунікації та реалізації ідеологічно вільніших художніх практик. Водночас, із часом виникла загроза знищення майстерень.

Цей конфлікт став імпульсом до пошуку захисних механізмів. Тому факт реалізації проекту в рамках бiєнале його ініціатори розглядають, як продовження практики активізму, намагаючись  критично переосмислити історичний спадок місця, а також шукають стратегії системних змін.

Проект кураторської групи Анни Сорокової, Тараса Ковача, Аліни Якубенко та Антона Лапова. Учасники: Олександр Ельцин, Добриня Іванов, Тарас Ковач, Антон Лапов, Ларіон Лозовий, Анна Сорокова, Дмитро Чуріков, Анна Щербина, Аліна Якубенко, Дмитро Вульффіус, Олександр Долгий.

Відкриття 13 вересня о 12.00. Адреса: м. Київ, вул. Сошенка, 33

7. Як Росія полюбила і розлюбила Путіна

Презентація перекладу книги відомого британського політичного журналіста та аналітика Бена Джуди "Крихка імперія: як Росія полюбила і розлюбила Путіна" в рамках "Школи Викраденої  Європи".

Дата проведення: 15 вересня, 19.00. Адреса: Будинок одягу, м. Київ, пл. Львівська, 8.

8. Історія модерну

Лекція відомого німецького історика та соціолога, дослідника російської культури та провідного експерта у галузі тоталітаризму Карла Шльогеля "Отримання уявлення: Україна та європейська сучасність" в рамках "Школи пейзажу".

Лектор аналізуватиме історію європейського модерну та роль України у ньому. "Основна ідея полягає у тому, що нам конче треба до школи, і це неминуче – якщо це не буде реалізоване, далі взагалі немає про що говорити", – говорить Василь Черепанин про "Школу пейзажу".

Дата проведення: 25 вересня, 19:00. Адреса: Будинок одягу, м. Київ, пл. Львівська, 8.

9. Як декомунізувати Східну Європу?

Ще один із фокусів проекту – декомунізація та проблема боротьби з символами минулого. Саме цим темам буде присвячена панельна дискусія "Декомунізація у Східній Європі: Досягнуто? Забуто? Провалено?" за участю Єкатерини Дьоготь, Марсі Шор, Славенки Дракуліч та Миколи Рябчука. Модеруватиме подію Павел Марчевський.

Дата проведення: 7 жовтня, 19:00. Адреса: Будинок одягу, м. Київ, пл. Львівська, 8.

10. Минуле і майбутнє

Анке Хенніг, німецька дослідниця того, як теорія впливає на писання, а візуальне мистецтво – на теоретичні дослідження сучасності, проведе семінар на тему "Реалізми. Минуле і майбутнє", що відбудеться в рамках "Школи реалізму" у Національній Академії образотворчого мистецтва та архітектури.

Дата проведення: 21-28 вересня. Адреса: м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, 20

11. Центр уповноваженої політики

Семінар "Research Center for Proxy Politics" (Дослідницький центр уповноваженої політики) є своєрідним перетином "Школи образу та доказу", яку курує Олексій Радинський, і майже всі події якої відбуватимуться в Національному центрі Олександра Довженка, та "Школи пейзажу".

Дата проведення: 6-9 жовтня, час уточнюється. Адреса: Національний центр Довженка, м. Київ, вул. Васильківська, 1.

12. Лозниця на "Київській школі"

Ще однією із подій в рамках "Школи образу и доказу" є очікуваний приїзд режисера Сергія Лозниці, що обіцяє стати помітною подією бієнале.

Дата проведення: 10-11 жовтня, місце і час уточнюється.

13. Київська книга

Презентація проекту "The Book of Kyiv" (Київська книга) за редакцією Катерини Міщенко. Це, водночас, гід і самою бієнале, і районами та вулицями Києва. Це портрет міста, сучасного Києва, його доробку та історії. Видавництво "Медуза".

Дата та місце поки уточнюється.

Організатори наголошують, що розклад подій оновлюватиметься щодня. "Культурний контекст буде реактивовуватись, представляючи місто як живий суб’єкт, який живе, розвивається, реагує", – додає Василь Черепанин.
Вхід на усі події бієнале вільний.

Рубрика: Європа | Переглядів: 1544 | Додав: Turyst | Теги: бієнале сучасного мистецтва, Київ, київська школа | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]